Хоча, ми вже були трохи знайомі, бо саме цей клас у травні завітав на фестиваль нашого журналу “Стежинка”.

Коли ж діти почали розповідати, що відтоді читають журнал, а дехто з них поділився своїми враженнями й спогадами про виставу, нас сповнила радість – Стежинка лишила свій слід у їхньому серці!

Шестикласники дуже уважно і з цікавістю слухали розповідь художнього редактора журналу Ганни Мікусевич про те, як саме створюється “Стежинка”: які етапи проходить журнал перед своєю появою у світ, хто працює над текстами та ілюстраціями, скільки разів на рік діти можуть отримувати “Стежинку” і якими мовами вона виходить.

А я вкотре пораділа й подякувала Богу, усвідомлюючи, яка ж це кропітка праця і скільки людей долучилися до створення нашого журналу – автори, художники, перекладачі, редактори, коректори, верстальники!

В продовження зустрічі ми розповіли, що сьогодні “Стежинка” вже не просто журнал, це цілий клуб! Завдяки їй створено й активно розвиваються театральна і дикторська студії, ляльковий театр та онлайн-курс “Іди за мною”, який у мережі Інтернет навчає дітей Божих істин! Тож щороку, відвідуючи з виставами різні міста і села, Стежинка знаходить дедалі більше нових друзів і відкриває на місцях свої клуби.

А завдяки аудіозаписам журналів Стежинка навіть подружилася з дітками із вадами зору.
І ця наша із шестикласниками зустріч була важливою й цінною, бо ми розмірковували про образи – саме цю тему містить один із номерів “Стежинки” (№3, 2018). Адже, як з’ясувалося під час розмови, кожен із нас у своєму житті неодноразово ображав інших і сам ображався на когось... Та Бог навчає нас просити прощення і прощати, не тримаючи у серці образи, бо Господь прощає нам набагато більше! А щоб діти засвоїли цю істину, ми подарували кожному саме цей номер журналу.

Час промайнув дуже швидко і зустріч добігла кінця. Сподіваємося, що почуте діти візьмуть собі за правило і втілять у життя.
До нових зустрічей! І нехай їх буде ще багато!