У зрілі роки, на мій превеликий жаль, Христос не був центром моєї сім’ї, і прийшли скорботи, а за ними, як наслідок, хвороби. Одного разу я зрозуміла, що скоро помру, що стою на порозі вічності з порожніми руками. Все, що я робила, на що пішли роки життя, для Неба нічого не означає.

Ця щира свідомість в присутності Бога втілилася у гарячій молитві покаяння. Він почув мене і не тільки продовжив життя, але дав дорогоцінний дар. Так в 1999-му році з’явилися мої перші вірші. Близькість з Богом, життя для Його слави - ось, що стало сенсом мого життя. Це я хотіла висловити у віршах. Молюся і сподіваюся, що вони, прозвучав для вашого серця, запалять його таким же бажанням.