Геннадій Гаврилов народився у баптистській родині служителя, у Чернівцях. 9 серпня 1987 року він увірував, і вже у 1993 році вступив до С.-Петербурзького християнського університету.
Маючи місіонерське серце, у 1995 році Геннадій із дружиною і дітьми переїхав у м. Саранськ (Мордовія), де трудився на ниві Божій протягом п’яти років. За час цього служіння у Саранську утворилася церква «Благодать». Коли церква нараховувала вже 70 хрещених, Господь спонукав Геннадія залишити Мордовію і переїхати знов до Петербургу для навчання.
Маючи спільне бажання служити російські діаспорі в Індії, влітку 2001 року вони з дружиною побували в цій країні. Переконавшись, що росіян там дуже мало, вони повернулися.
У Пітері Геннадія запросили на пасторське служіння, а його дружина стала працювати лікарем. Його рідний СПХУ радий був прийняти Геннадія в якості викладача «Духовного формування». Але низку радісних днів перервало нещастя – одного разу Геннадія було жорстоко побито трьома наркоманами, в результаті чого він майже втратив слух. Господь почув молитви, і поступово до Геннадія повернувся слух і можливість писати музику.
Зараз родина Гаврилових несе служіння у невеликій емігрантській слов’янскій церкві «Виноградина», у Празі.